Розписування писанки: вміти креслити, мати терпіння та гарний настрій

Майстриня Зоя Сташук розкриває секрет виготовлення справжньої української писанки.

Розписування яєць – традиція давня, ще дохристиянська, за звичаєм, їх писали десь від Водохреща до Трійці – в період, коли збільшувалося сонячна енергія та день ставав довшим.

Писати писанку – це, можна сказати, такий таємний процес, краще це робити на одинці з собою, щоб ніякі зайві енергії не втручалися в цей процес. 

Як зробити справжню писанку? Що для цього треба? І наскільки це важко? На всі ці питання є відповіді у майстер-класі Зої Сташук.

Пані Зоя на наших очах виготовляє писанку під назвою «Ластовинні хвостики або метелики». В зображеному на ній малюнку – символіка прадавньої  Богині Матері. Вона означає щасливе життя, легкість, розвиток та захист. Власне кажучи, писанки завжди пишуться з надією на щасливе та мирне життя.

Отже, починаємо! Щоб виготовити таку писанку нам знадобляться: промите у теплій воді яйце, писак, віск, свічка, розведені у гарячій воді фарби, оцет та серветки.

Яйце, віск, фарбники та вода

За традицією, писанки писалися на першому яєчку, яке зносить курочка. Шкарлупа в них дуже сильна.

– Кажуть, як перша дитина. Вона народжується самою сильною в сім’ї, так само і з яйцем, – розповідає майстриня.  За її словами, на цих яйцях, на первістках, писали писанки  всі жінки України в ХІХ столітті. І вважали, що вони самі помічні і самі магічні.

Малювати можна як на видутому яйці, так і на повному. Але, зауважує пані Зоя, щоб максимально зберегти сакральність, яйце має бути повне – запліднене, домашнє.

Чимале значення має й форма яйця. Вона повинна бути правильною. Ніяких наростів, та іншого. І прочне має бути. Бо може тріснути або під час виготовлення, або з часом.

 Майстриня не рекомендує писати яйце парафіном. Каже, альтернативи воску нема:

– Парафін не утворює щільного приєднання до поверхні, він може просто відскакувати, але якщо віск наносимо, то він такий чіплючий, як вчепиться в поверхню, його вже не нігтиком нічим не можна стерти.

Чим фарбуємо? Бо писанки, зазвичай, – різнокольорові. Зоя Сташук хоч і називає сучасні фарбники «нещастям у писанкарстві», але все ж для зручності ними користується.  З’явилися вони у кінці ХІХ ст., а до того яйця фарбували виключно природними барвниками. І

– І це була ціла магічна історія, їх приготування, тому що збиралися там десь там якісь весною, якісь в літку, коли якісь там цвіли, які корінці сильні, в якийсь певний час. Все це зналося людьми, – говорить писанкарка.

Барвники розбавляються водою. Як готується вода? Ідеальна вода для писання писанки – це тала вода. Це сніг або дощ. Така вода, якою в давнину мили волосся, і воно було пишне і красиве. Треба запам’ятати, що чим м’якша вода, тим краще береться фарба.

Розписуємо писанку

Починається робота з того, що на писанці ми  наносимо воском всі лінії, які будуть білими. Віск виступає захисником кольору, якщо ми пишемо по білому, то  це означає, що ми захищаємо воском білий колір від фарби.

З початку визначаємо центр яйця.

– Поставимо перед обличчям і наносимо серединку. Можна поставити так, і подивитися зверху, визначитися, де центр. Як перевірити?  Ставимо писачок наверх і прокручуємо, якщо він вище стоїть наверху, значить, ми правильно знайшли серединку.  І прописуємо цю лінію, ділячи яйце навпіл. І поїхала лінія, – розповідає на показує майстриня.

Коротше, ділимо яйце на чотири дольки. Такий малюнок дуже часто зустрічається на писанках.

– Відрізок ділимо по полам.  Оцей відрізок також ділимо по полам. А потім тільки з’єднаємо ці крапочки. І будемо з’єднувати, – продовжує майстер-клас пані Зоя.

Щоб написати писанку треба вміти не тільки малювати, а насамперед креслити!

Накресливши всі елементи, які мають бути білими, починаємо фарбування. Наша писанка має чотири кольори – білий, жовтий, зелений та червоний. На столі у майстрині – 5 стаканчиків. Чотири з фарбами, а один з оцтом. Оцет також додається і в фарбу. Але перед фарбуванням на 2-3 секунди кладемо наше яєчко у 9% розчин оцту, це треба, щоб краще трималася фарба.

– Послідовність нанесення анілінових фарбників, полягає в тому, що кожен шар накладається на інший. Якщо тут ми маємо жовтий, зелений, червоний, звичайно, найсвітліший – це жовтий колір.  І ми занурюємо у жовту фарбу,- говорить писанкарка.

Тримає писанку у фарбі пані Зоя десь 3-4 хвилини. Говорить, цього часу достатньо, аби три рази прочитати «Отче наш».

Ще один нюанс – яйце для писанки при фарбуванні має лежати на дні, це означає, що воно свіже.

Після фарбування не треба чекати, поки яйце висохне. Краще його дуже обережно промокнути: чиста випраною ганчіркою, шматочком бавовняної тканини, серветкою. Яєчко стає сухеньким, і з ним зразу ж можна працювати далі.

Далі знову беремо писачок, добре нагріваємо його, набираємо воску. І починаємо «захищати» вже профарбований жовтий колір, віск наносимо щедро, не жаліємо.  І не можна залишати якихось прогалинок, якихось дірочок, тому що туди зайде наступна фарба.

– Те, що воно, наприклад, світле, і в деяких місцях абсолютно чорне,  не має на лякати, в кінці роботи ми зрозуміємо, що буде відбуватися, – заспокоює майстриня.

Далі в нас – зелений та червоний. Дивимось, якого менше. Менше зеленого. Значить, фарбуємо зеленим. Бо, якщо ми покладемо в червоний, то нам прийдеться замальовувати дуже велику площу.

Далі процедура повторюється, і доходить черга до червоного. Важливо пам’ятати, що чим більше кольорів, то тим більше треба тримати писанку у кожному наступному.

І останній етап – знімаємо віск та нагріваємо яйце.

Писанка вийшла точнісінько така, як зразок! 

Звісно, така робота вимагає терпіння, але результат – неперевершений. Спробуйте! Але пам’ятайте попередження Зої Сташук:

– Якщо, ти хворий чи розбалансований, чи знаходишся в абсолютно не гармонійному стані, ти пишеш писанку, і в кінці ця писанка, так би мовити самоліквідується. От важко довести роботу до кінця. По різному можна трактувати. Можна сказати, що писанка забрала весь той негатив, який ти мав в голові коли її робив…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *