«Вишивка сорочки – це народження», – Інна Залізняк

0
121
переглядів

Майстриня розповіла, як майбутня дитина, церква та вишитий рушник надихнули її створити 300 вишиванок.

Майстер-клас – це завжди корисно та цікаво. А головне – він дає можливість не тільки отримати урок від самого майстра, але й спробувати зробити щось власними руками.

Президент ГО «Всеукраїнська академія автентики» Інна Залізнюк почала вишивати ще в 17 років. Професійно займається вишивкою вже 10 років, володіє 35-а техніками вишивок, власноруч виготовила 300 вишиванок. Саме вона ділилися своїм досвідом з дівчатами, які ще тільки роблять перші кроки в опануванні такого нелегко мистецтва, як національна вишивка.

– На голочку набираємо чотири ниточки, я показую, як закріпляти. Протягуємо ниточку і в петлю, робимо горизонтальний стібок на чотири нитки. Отак ми починаємо зерно навиворіт…, – пояснює майстриня учасницям майстер-класу.

За її словами, під час вишивки треба спробувати… відключити мозок. Каже, що тоді рука сама попроситься, інтуїтивно.

Захоплення Інни вишивкою почалося… в церкві. Розповідає, що коли була вагітна першою дитиною пішла на Великдень до храму.

– Коли батюшка вийшов до церкви і почав вітати всіх: «Христос Воскрес», а всі почали йому відповідати, і ці свічки і так все гарно. І я дивилася, милувалася. Таке блаженство…  І тут мій зір зловив один рушничок на корзинці,  і там він був такий простий, але він був вишитий люрексом, золотом Ісус Христос, Христос Воскрес і підняті ручки, і воно мене настільки вразило, що я вирішила – я вишию цей рушничок, – згадує Інна.

І дійсно, вона його вишила. А потім не змогла зупинитися. Бо вважає, що вишивка, то така річ, що постійно надихає на пізнання чогось нового.

– Мені здається, що жодна людина, яка цим займається, не зупиняється на тих схемах, які зараз продаються готові. Вона завжди хоче зробити щось своє, – вважає майстриня.

Інна Залізняк впевнена, що жінкам, а особливо українкам, процес рукоділля дуже пасує, вірніше, природно розкриває їх сутність.

– Наші прабабки вишивали і займалися рукоділлям. Це сам процес, де жінка – творець. Адже вона народжує дитину. І можна порівняти, що будь-яка створена річ, наприклад, вишита сорочка – це теж витвір жінки – це… народження, – каже вона.

Але головне – сідати за роботу з люблячим серцем, з натхненням, з мріями. Тоді вишита жінкою сорочка може стати оберегом коханому чоловіку, сину або дочці.

– Це те, що мама може передати своїм дітям. І тому я вважаю, що це дуже важливо, – говорить Інна Залізняк.