Художниця Надія Ричок: «Сенс життя – це наполеглива праця»

Надія Ричок – художник-графік. Крім графіки, Надія займається виготовленням керамічних виробів. А ще це просто дуже яскрава та світла дівчина. В інтерв’ю Надія розповідає про талант та добро, про графіку та кераміку, про природу та сенс життя.

Про талант та добро

Всі таланти від Бога. Все, що ти маєш, тобі дає Бог. Насправді, це – не твоя особиста заслуга. Твоє завдання розвинути все, що тобі дається, на користь, в добру сторону. Чому я противник різних трешів, чорнухи та насилля у мистецтві? Тому, що все, що ти робиш, ти повинен використовувати на добро. Спрямовувати свою силу на добро, а добро не може бути руйнівним.

Про кераміку

Раніше до всієї кераміки я ставилась тільки з погляду естетики, подобається – не подобається, я не розуміла ні технологію, ні техніку. А коли я взяла в руки книжку, то відкрила для себе просто новий світ. Це просто зачерпнуло: можливість експериментів, і ти ніколи напевно не знаєш, що вийде після другого випалу. Як вони себе поведуть. Який твій предмет буде в кінцевому результаті. Оце мене в кераміці і приваблює, ну і плюс такий фактор, що я роблю вжиткові речі, які люди можуть використовувати кожен день.

Про природу

Основне джерело натхнення в кераміці і у всьому цьому – це завжди природа. Форми, кольори, фігури, текстури, відчуття, емоції – це все з природи.

(Надя показує власноруч виліплений кухлик та описує його,авт.)Такий тихий, такий тихий шелест, краплі такі поодинокі… Вони як краплинка життя в якомусь такому напівсухому стані. Ну і сріблястий, я думаю що він буде світліший, якусь таку туманність передати, але вийшов такий.

Це мої нові набори – мильнички, і стакани для зубних щіток. Це ручне ліплення. Я експериментувала.

(Серед мильничок попадається барвисте блюдечко, Надія розповідає про нього особливу історію, – авт.)

Це фазан, оце те що стосується природи. От я гуляла в українському селі, і там сидів фазан. І от я дивлюся на ці переливи і я знаю, що я зроблю наступним. Але сталося це через півроку.

Одного разу я потрапила в такий стан природній перед бурею. Я була зі своєю племінницею в машині. І я спеціально не їхала, я розуміла, що зараз буде дощ. Але це було красиво і страшно, тому що це була стихія. Але це були фантастичні вихори хмар і фантастичні кольори.

Про графіку

Я графік, ну більше графік, тобто є якісь живописні речі: етюди, стани, можливо портрети живописні, але монументалку живописну – нє. Я її не потягну, я її не відчуваю. І кераміка вона.. ну як на мене вона графічна, тобто при всій своїй можливості кольору, там є якісь такі переходи, претензії на живописність. Але це не той живопис, який можна розуміти повноцінно, коли працюєш фарбою.

Про професіоналів і непрофесіоналів

Різниця між професіоналом і непрофесіоналом в тому, що створюючи роботу, він усвідомлює, за рахунок чого вона вдала або не вдала. Що працює, а що не працює. Наївний художник він просто зробив на відчутті, тобто вона або класна, або не класна. Повторити це саме, застосувати цей прийом він більше не зможе, тому що він не розуміє за рахунок чого це. А людина, яка навчилася, вже бачить композицію, колір.

(Надія показує своїх керамічних пташок,-  авт.) Ну от кожен раз нові кольорові схеми.

Про сенс життя

Ти ніколи не знаєш, коли ти помреш, тому треба прожити життя так, щоб в будь-який момент, коли тебе покличе Бог, тобі не було соромно за те, чим ти займався.

Коли ти помреш, Бог запитає, що ти робив? А ти скажеш: я гуляв, пив, просто байдикував, просто витрачав своє життя, чи ти був зайнятий працею. Сенс життя є в праці, в труді. Щоденна праця повинна бути. Вона не повинна бути мега якоюсь важкою, виснажливою, каторжною. Це просто праця – наполеглива і чесна.

Share On Google+

Залишити відповідь