«Дай поїдем у той край, де хороший обичай». Чернігівщина автентична

0
38
переглядів

Дослідникам українських традицій показали справжню автентичну Чернігівщину

Третій семінар проекту «Відкриваємо автентичну Україну» відбувся 3 жовтня 2015 року на Чернігівщині.

– На такій землі, яка є колискою гетьманської України, історичною колискою. Мабуть, лідером по всіх пам’ятках, культурі, які властиві нашому краю, – так характеризує Чернігівщину модератор семінару Віктор Залізнюк.

Генеральний директор НЦНК «Музей Івана Гончара» Петро Гончар, відкриваючи семінар, зазначив, що вся наша історія такі зробила завали, що «ще багато чого розгрібати».

– І при відсутності демократичних традицій випливає просто непотріб, і популяризується як наша культура, наше мистецтво. За основу береться кіч , подається, береться на озброєння професійним мистецтвом, і тому нівелюється наше життя. Тому, оця наша робота науковців дуже важлива на сьогоднішній день, – зазначив він.

На семінар, крім науковців, які досліджують народні традиції, зібралися також колекціонери та майстри. А ще тут був справжній автентичний показ мод!

Дівчата дефілювали по залу в національних костюмах Чернігівщини, як у давніх, так і в сучасних з традиційними елементами. Демонстрували не лише одяг, а й прикраси.

– Взагалі середня Чернігівщина – це такий цікавий міні-регіон в складі Чернігівської області, який зберіг досить багато цікавих таких давніх елементів, – говорить Володимир Щибря, колекціонер українського народного вбрання. – Це і крої сорочок, і вишивка, і оздоблення, а також комплекс прикрас, який побудований саме в Ніжинському повіті. Ми бачимо намисто коралове із отакими ґудзиками срібними. Ми бачимо скляне намисто, тобто це дуте скло. Також дукач з зображенням Благовіщення, який був характерний для 19-го, початку 20-го століття на Чернігівщині.

Аудиторія семінару не тільки з цікавістю роздивлялася вбрання на моделях, а й досліджувала кожний елемент, жінки фотографували на телефони елементи одягу, а майстри народної творчості розповідали про особливості кожного костюму.

Крім цього, проводився майстер з вибійки – штампування тканини так званими розетками, тобто штампами з різною символікою. Різні квіточки, кола, ромби, якими прикрашали автентичний одяг. Штампи можна моделювати і отримувати різноманітні узори, як чорні, так і різнокольорові.

Учасники семінару також мали можливість роздивитися колекції Юрія Дахна, Тетяни Жогалко, Наталії Чорняк та Ольги Костюченко.

За словами самих колекціонерів, цією виставкою вони хотіли показати, що таке справжня Чернігівщина. Без «червоно-чорних трояндочок» та «хмелю», який зазвичай зображують на тих сорочках, що продаються на базарах.

Вироби, представлені на виставці, і дійсно складають враження чогось космічно-неперевершенного, справжнього. Всі ці сорочки, вишиті білим по білому, іноді з вкрапленням червоного зовсім не мають нічого спільного з усім тим ширпотребом, який пропонують українцям під маркою вишиванок.

Цікаво, що деякі колекціонери не просто збирають старі зразки, а й самі вишивають, продовжуючи прадавні традиції.

Один из таких – Юрій Дахно, народний майстер та колекціонер.

– Я після восьми класів навчався в професійному училищі. В гуртожитку жили разом з хлопцями, я щось вишиваю. Потом київський коледж зв’язку. За час навчання в київському коледжі, я вишив окрайок простирадла, – каже Юрій та дістає з пакету свою роботу. – Я ось покажу зараз її. У лікарні лежу, також щось вишиваю. (Демонструє – авт.) Це характерно для нашої місцевості, саме для наших сіл, оце такі були простирадла.

Проживає Юрій у селі з цікавою назвою Москалі. Його невелика хата – це справжня скарбниця традицій Чернігівщини. Тут і рушники, і одяг, і простирадла, і серветки, і картини.

А ще Юрій дуже добре вміє співати народних пісень, у нього дуже сильний голос:

Дай поїдем у той край,
Де хороший обичай
Дай поїдем у той край,
Де хороший обичай.
Обвенчаємся!
Обвенчаємся!
Селом їхали,
Люди питали:
Ой що за дівчина, ой що за рибчина
Ой що за дівчина, ой що за дівчина
З панами їде
З панами їде

Тягнуть вони цю пісню на два голоси з жінкою.

– Я побачила, яка є чудова Чернігівщина насправді, що вона дійсно відрізняється від всіх регіонів. Мене спонукає на роздуми, що вона є більш такою спокійною. Вона налаштовує на якийсь такий врівноважений настрій. Немає гострих таких переходів. Немає різких кольорів, немає контрастів, – говорить Інна Залізнюк, президент ГО «Всеукраїнська академія автентики».